Жировловлювач під мийку часто обирають як просте рішення для збирання жиру зі стоків. Але компактний пристрій розрахований на обмежену витрату води та роботу з однією точкою. На кухні кафе, ресторану чи харчового цеху навантаження зазвичай вище: одночасно працюють кілька мийок, обладнання та виробничі ділянки. Тому побутовий жировловлювач може не впоратися з усім об’ємом стоків.
Щоб обрати відповідний тип обладнання, важливо враховувати не лише діаметр каналізаційної труби. Значення мають витрата води, пікові скиди, кількість точок підключення та умови монтажу. Варіанти можна переглянути в категоріях побутових жировловлювачів і промислових жировловлювачів, а повний асортимент представлений у розділі сепараторів жиру.
Що спільного у побутових і промислових жировловлювачів
Обидва типи обладнання відокремлюють жир та олії від води до того, як стоки потраплять у каналізацію. Усередині корпусу потік сповільнюється: легші жирові включення підіймаються та залишаються в ємності, а очищена вода відводиться далі. Принцип роботи детально розглянуто у статті «Сепаратори жиру. Принцип роботи жировловлювача».
Різниця між пристроями — в об’ємі, пропускній здатності та розрахунковому навантаженні. Побутова модель обслуговує локальну точку, а промислову підбирають під стоки кухні, ділянки або цеху.
Головна відмінність — об’єм і режим роботи
Під мийкою зазвичай підключена одна раковина, а вода надходить порівняно невеликими порціями. У закладі громадського харчування одночасно можуть мити посуд у кількох ваннах, зливати воду з котлів та іншого обладнання. У харчовому виробництві до цього додаються технологічні стоки. За інтенсивної роботи важливі не лише середня витрата, а й короткочасні пікові скиди.
Якщо пропускна здатність недостатня, потік проходить крізь корпус надто швидко, і жир не встигає відокремитися. У результаті він потрапляє в каналізацію, підвищує ризик засмічень і ускладнює обслуговування системи.
Побутова чи промислова модель: порівняння
Коли достатньо побутового жировловлювача
Компактний пристрій може підійти для невеликої кухні, де є одна мийка, об’єм стоків невеликий і робота не створює постійного інтенсивного навантаження. Його встановлюють безпосередньо біля точки зливу, щоб затримувати жир до потрапляння води в каналізаційну трубу.
Побутовий варіант можна розглядати, якщо:
до пристрою підключена одна мийка;
стоки надходять невеликими порціями;
немає регулярних одночасних скидів із кількох точок;
біля корпусу можна залишити місце для відкривання кришки та очищення.
Сама назва «побутовий» не означає, що таке обладнання підходить для будь-якої кухні малого бізнесу. Невеликому кафе з інтенсивним потоком замовлень і кількома мийками може знадобитися промислове рішення.
Коли потрібен промисловий жировловлювач
Промислову модель розглядають, коли обладнання має приймати стоки від кількох мийок, кухні ресторану чи харчової ділянки. Такі рішення використовують у кафе, їдальнях, готелях і на підприємствах, де регулярно миють посуд, інвентар та виробничі ємності.
Для цеху важлива не лише місткість корпусу. Потрібно, щоб жировловлювач відповідав витраті води й піковим скидам, а його конструкція підходила для обраного місця встановлення. У каталозі можна порівняти, наприклад, цеховий жировловлювач COM-FAT PROM 5-700 і цеховий жировловлювач СЖК 2.8-0.3. Відповідний варіант визначають за параметрами об’єкта, а не лише за назвою моделі чи її об’ємом.
Як підібрати обладнання для об’єкта
Перед підбором варто зібрати вихідні дані. Менеджеру потрібно описати, де буде встановлено жировловлювач, які точки підключать до нього та як організована робота кухні чи цеху. Що точніша інформація, то простіше оцінити навантаження та монтаж.
Вкажіть тип об’єкта: кафе, ресторан, їдальня, харчовий цех чи інша ділянка.
Перелічіть мийки й обладнання, які підключатимуться, та повідомте їхню кількість.
За можливості вкажіть витрату води, об’єм і частоту скидів, а також пікове навантаження.
Опишіть склад і температуру стоків: чи є в них олії, жири та залишки продуктів, чи трапляються гарячі скиди.
Повідомте місце монтажу: у приміщенні чи зовні, наземно або під землею. Для підземного встановлення важливі глибина, рівень ґрунтових вод і потреба в додатковому посиленні корпусу.
Переконайтеся, що залишиться доступ для обслуговування: чи можна відкрити кришку, вилучити накопичений жир і під’їхати до люка, якщо він розташований зовні.
Одна з типових помилок — обирати обладнання лише за мінімальною ціною або діаметром труби. Ці параметри самі по собі не показують, чи витримає пристрій фактичну витрату. Не менш ризиковано встановити корпус у місці, до якого складно дістатися для очищення, або не врахувати рівень ґрунтових вод під час підземного монтажу. За таких умов монтаж і обслуговування можуть потребувати додаткових робіт.
Жировловлювач під мийку розв’язує локальне завдання: затримує жир від однієї точки за невеликого об’єму стоків. Для кухні підприємства громадського харчування чи харчового виробництва обладнання підбирають з урахуванням навантаження всієї ділянки, кількості підключень та умов монтажу. Якщо заздалегідь передати менеджеру дані про стоки й майданчик, буде простіше визначити відповідний тип жировловлювача й уникнути придбання пристрою, який не впорається з реальними умовами експлуатації.